В сучасному світі страх затьмарив очі людей. Особливо це стосується чоловіків. Ми боїмося брати відповідальність за жінок, з якими живемо, ми не хочемо реалізовуватися в шлюбі у своїх природних ролях. Ми боїмося захищати власну державу від рук загарбників. Ми боїмося звалити на свої плечі ті труднощі, до яких ми покликані в цьому світі.
Натомість варто нам, чоловікам, плекати в уяві та реальності якості мужності. Мужність тоді стає невід'ємною частинкою нашого єства, частинкою тіла і насамперед душі.
Мужність відкриває двері у світ чоловіків, світ, в якому чоловік захищає жінку, відповідає за її тривожність і тим самим заспокоює цю тривогу, світ, де лицарі починають перемагати зло.
Мужність додає нам духовної краси, за яку нас починають любити та цінувати жінки. Ми з мужністю займаємо належне місце в житті — місце, призначене Господом.
Мужність спонукає противитися злу в щоденній своїй діяльності, бо ж істинний лицар — це той, хто несе світло туди, де темрява накриває все.
В сучасному світі бракує подібних якостей у чоловіків, і це призводить до руйнування базових інститутів суспільного життя. Страждає найперше сім'я, бо жінки змушені ставати мужніми, оскільки на їхніх тендітних руках лишаються діти. Жінки, перебираючи роль чоловіка, набувають чоловічих рис і ще більше заганяють чоловіків у світи власних страхів.
Порочне коло здатне розірвати обоє, але чи буде сили та наснаги вистачати для цього?
Я скептичний щодо цього: надто багато "тупого" фемінізму, надто багато легковажності чоловіки у собі викохали. Сподіваючись на Боже чудо та ласку, все ж я думаю, ми впадемо у дуже складну кризу. І лише поодинокі святі світитимуть нам як свічки посеред глупої ночі...
Немає коментарів:
Дописати коментар